Зміст роботи в 2023 - 2024 навчальному році

Дата: 17.10.2023 10:19

Кількість переглядів: 94

Зміст роботи на 2023 – 2024 н.р.

1. Національно - патріотичне виховання.
2. Мовленнєва компетентність дошкільників, шляхом впровадження інноваційних технологій з розвитку зв’язного мовлення.
3. Фізичне виховання та інноваційні методи оздоровлення дошкільнят

Актуальним напрямом у цьому контексті виступає національно-патріотичне виховання. Зміст освітньої роботи в поточному навчальному році слід визначати відповідно до Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», «Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти», «Методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти», листа МОН від 25.07.2016 № 1/9-396 «Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах».

Патріотичне піднесення в країні, викликане агресією ворога, сприяє розвитку ранньої етнічної самосвідомості дітей, починаючи з дошкільного віку. Варто враховувати цікавість дітей до національних державних символів України та всебічно підтримувати її.

Ознайомлюючи дітей з прапором, гербом, потрібно використовувати як друковані наочні зразки, так і виготовлені разом із дітьми за допомогою різних технік зображувальної діяльності та дитячого дизайну. Змінювати експозиції символів у групі доречно не рідше двох разів на місяць, залежно від теми дня, тижня, пори року тощо. Роботи, що вже були експонатами національно- патріотичного осередку, доречно використовувати повторно — на виставках у коридорах, для оформлення стіннівок, плакатів, колажів для виховних заходів, до визначних дат, подій, свят. У подальшому такі роботи можна передати через волонтерські організації захисникам України.

Одним з основних завдань національно-патріотичного виховання є виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю. Актуальною залишається систематична організація різного роду спостережень у природі під час прогулянок — фенологічних, синоптичних, астрономічних, зоологічних тощо. Вихователь має звертати увагу дітей на красу та неповторність рідної української природи. В період воєнного стану безпекова ситуація не дає можливості проводити екскурсії та мандрівки поза межами закладу. Необхідною є організація на ділянках ЗДО не лише городів і квітників, а й куточків рослин рідного краю. Педагогам треба самим знати ці рослини та ознайомлювати з ними дітей, збагачуючи активний і пасивний словники українськими назвами — як народними, так і науковими.

Враховуючи вікові особливості дошкільників, одним із дієвих та ефективних засобів для формування громадянської самосвідомості є музичне виховання. Звертаємо увагу на необхідності ретельного добору українського дитячого музичного репертуару для організації занять, ігор, свят і розваг. Сучасна та традиційна українська музика, пісні слід широко використовувати не лише під час заходів народознавчої тематики, а й під час новорічних свят, випускних ранків і протягом дня. Категорично заборонено використовувати контент російського походження. Пісенний матеріал слід транспонувати відповідно до вікових особливостей та індивідуальних можливостей дітей, орієнтуючись на український музичний дитячий контент.

Основні завдання:

1. формування уявлень про сім'ю, родину, рід  і родовід;
2. ознайомлення з явищами суспільного життя;
3. формування знань про історію держави, державні символи;
4. ознайомлення з традиціями і культурою свого народу.

2. Мовленнєва  компетентність дошкільників шляхом впровадження інноваційних технологій з розвитку зв’язного мовлення.

Мовленневий розвиток дошкільника — складний психологічний процес, який визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини i виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки — основу її життєвої компетентності.

Проблемою в мовному розвитку дітей дошкільного віку є збіднена лексика, недосконала граматика та фонетика. Розвиток мовлення та виховання культури мовлення вимагають особливої організації мовленнєвої роботи, спрямованої на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, розвиток чутливості до краси й точності художнього слова.

На сучасному етапі у дошкільній педагогіці відбувається низка оновлюючих процесів: оновлення, збагачення змісту освіти; запровадження новітніх підходів до організації роботи з дітьми; запровадження інновацій різного рівня. Оптимізація педагогічного процесу стосується і мовленнєвого розвитку дітей.

У сфері навчання мови і мовлення існують певні інновації, які прямо чи опосередковано впливають на ефективність педагогічного впливу та становлення мовної особистості.

Серед таких виділяються загально-педагогічні інноваційні підходи:

1. компетентнісний (формування мовленнєвої компетентності дитини) ;
2. особистісно орієнтований;
3. інтегрований;
4. комунікативний;
5. індивідуальний тощо.

6. Існує низка інноваційних підходів, методів, технологій, які тією чи іншою мірою стосуються мовленнєвого розвитку дитини:

7. навчання грамоти за технологіями  М. Зайцева;
8. творчий розвиток за методами Л. Б. Фесюкової;
9. комунікативний розвиток за технологією Т. О. Піроженко тощо.

10. Загальновизнаною інновацією у сфері мовленнєвого розвитку дитини є методика, методи та прийоми А. М. Богуш та Н. В. Гавриш. Ця методика увібрала в себе та враховує усі новітні підходи та технології, пропоновані на «педагогічному ринку».

    За спостереженнями, проблемним питанням у мовленнєвій роботі з дошкільниками вже певний час є ознайомлення дітей з художньою літературою: читання та розповідання творів, переказ, декламування, творче розповідання, робота з дитячою ілюстрацією тощо.

    Важливо усвідомити, що мовленнєва робота, і в тому числі художньо -мовленнєва діяльність з дітьми є компонентом багатьох видів педагогічної роботи: пізнавальний розвиток, навчання грамоти, художньо - естетичний розвиток, патріотичне виховання, становлення провідної діяльності та інше.

    Прогресивною, на думку А. М. Богуш та Н. В. Гавриш, є така позиція у мовленнєвому розвитку дошкільників, за якою пропонується активна «дослідницька» діяльність дитини зі сприйняття літературного твору, момент її співтворчості з автором. «проживання», прийняття дитиною літературного твору, можливість застосовувати художнє слово надають процесу сприймання більш глибокого змісту, загострюють увагу на мовному матеріалі, примушують замислитися над значенням використаних у тексті слів і виразів, сприяють збагаченню мовлення, формуванню його образної виразності. Тому засобами художньої літератури слід розвивати як лексичну, граматичну, фонетичну компетентність, так і виховувати культуру мовлення дошкільнят, розвивати поетичний слух, прищеплювати любов до художньої літератури як мистецтва слова.

    Інноваційним є також використання символічних моделей за мотивами літератури і фольклору для відтворення головної сюжетної лінії твору (за методом Л. Венгера) у мовленнєвій та зображувальній діяльності. Різноманітні види театралізації сприяють розвитку особистісної активності, здібності утворювати гнучкі, рухливі, варіативні образи, встановлювати зворотній зв’язок усередині естетичного досвіду, творчо синтезувати власний досвід із сприйнятою інформацією. Все це є складовою компетентності дитини.

    Головне завдання педагога – розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність приймати, передавати, трансформувати, тобто бути споживачем і творцем культури.

    Провідним засобом педагогічної роботи є діалог дорослого з дитиною, а формою активності – творчість.

    Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. В комплексному підході такою важливою є саме діагностика потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

    Високий рівень мовленнєвої культури вихованців містить:

- багатство мовлення – великий обсяг словника, розуміння та доцільне використання слів та словосполучень;

-розмаїтість мовних засобів виразності (інтонаційної і стильової) ;

-точність мовлення, тобто оптимальне слововживання, вміння добирати слова, які найкраще передають зміст висловлювання.

З огляду на це рекомендується:

1. Урізноманітнити розвивальне середовище групи компонентами, що сприятимуть ініціативній художньо - мовленнєвій діяльності дошкільників: дитячі ілюстровані книги, добірки ілюстрацій до дитячих творів, атрибути та елементи костюмів для розгортання театралізованої діяльності, різні види театрів тощо.

2. Створювати і підтримувати умови, що стимулюють мовленнєву активність дітей, активно використовувати методи та прийоми інтерактивного навчання.

3.Застосовувати у мовленнєвій діяльності з дітьми методи та прийоми креативного розвитку, як от:

• моделювання (Л. Венгер)
• робота з казкою (ТРВЗ, Л. Б. Фесюкова);
• творче проектування (Т. О. Піроженко);
• мистецтво вигадування історій (Джанні Родарі).
• Напрацьовувати практичний досвід:
• з мовленнєво - творчого розвитку дошкільників;
• з ознайомлення дошкільників з літературними творами (авторськими творами, фольклором, казкою);
• з організації театрально - мовленнєвої діяльності з дітьми.

3  Фізичне виховання дітей в ЗДО :

Фізичні вправи широко використовуються в різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури, рухливі ігри, ігри спортивного характеру, часткове загартування, фізкультхвилинки, фізкультурні паузи під час основних занять тощо).

Фізкультурні свята проводяться двічі – тричі на рік. Оптимальна тривалість заходу для дітей цього віку – 40-50 хвилин, для старшого віку – 50-60 хвилин. Фізкультурні свята організовуємо в першій половині дня, в фізкультурній залі або на майданчику. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, ігор тощо).

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (3-й рік життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-35 хв., старшого віку – 35-40 хв. Місцем їх проведення фізкультурна зала, фізкультурний майданчик.Обов’язковим є участь кожної дитини в розвазі. У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку переважають естафети, конкурси , а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.

Дні здоров’я організовуюємо один раз на місяць, починаючи з 3-го року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття тощо. Більшість з них проводимо на свіжому повітрі.

У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я та здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і розраховані на кожну вікову групу. Тривалість фізкультурних занять для дітей у віці:

Від 2 - 3 р. – 15хв.

Від 3 - 4 р. – 20 – 25 хв.

Від 5 – 6 (7) – 25 – 30 хв.

Фізкультурне заняття для дітей дошкільного віку проводяться не менше як 3 рази на тиждень. Заняття розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури та формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння та навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність. Форма та місце проведення занять визначаються інструктором залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів. В день коли не має фізкультурного заняття, під час денної прогулянки проводяться фізкультурні комплекси. Обов’язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання зали, провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання та інвентарю.

Фізкультурні  заняття є щоденними:

- Тричі на тиждень вони проводяться у відведений для цього час у фізкультурній залі або на майданчику (за сприятливої погоди у період з квітня до жовтня);

Заняття на свіжому повітрі проводить інструктор з фізичної культури з допомогою вихователя. До їх проведення, як і до занять в залі, можуть залучатися музичний керівник, помічник вихователя.

« повернутися