Які передумови впровадження реформи профільної середньої освіти? Які аналітичні дані ляжуть в основу майбутньої Стратегії реформи?
Захід зібрав очільників Міністерства освіти і науки, народних депутатів з Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій та Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування, а також понад 100 експертів сфери освіти й місцевого самоврядування, зокрема голів громад, керівників органів управління освітою різних рівнів, керівників закладів освіти, представників міжнародних проєктів та програм, громадського сектору.
Що обговорювали?
- Результати комплексного дослідження передумов впровадження реформи профільної середньої освіти в Україні
- Прогноз оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення та його впливу на реформу
- Критерії та перші результати моделювання перспективної мережі академічних ліцеїв та професійних коледжів
Кілька ключових фактів:
- Нині в 4-6 класах навчаються 1,2 млн осіб. Саме ці діти у 2027-2030 рр. будуть вчитися в ліцеях академічного спрямування та професійних коледжах. Але з огляду на поточну демографічну ситуацію, кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися, починаючи з 2030 року, і це важливо врахувати під час планування мережі ліцеїв профільної середньої освіти.
- Важливим є прогнозоване оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення України. Так, за песимістичним сценарієм Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України кількість населення у 2036 році зменшиться з 31,7 млн осіб у 2023 році до 27,6 млн осіб у 2036 році.
- Поточна проєктна потужність закладів ЗСО перевищує реальну наповнюваність на 1,75 мільйонів учнів. Поточна наповнюваність закладів загальної середньої освіти становить близько 70%, що вказує на необхідність оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти.
- Середня наповнюваність ЗП(ПТ)О по Україні складає 71%.
- Незважаючи на різноманіття профілів у закладах ЗСО, 72% учнів навчається за п’ятьма найбільш поширеними профілями.
- На топ-5 профілів навчання (української, іноземної філології, математичний, історичний та філологічний) припадає більше 70% (285 тис.) учнів 10-12 класів, причому 30% припадає на українську філологію.
- Найменш поширеними профілями виступають агрохімічний (0), філософський (41), фізико-хімічний (60), медичний (392) та біолого-фізичний, де навчається менш ніж 1000 учнів.
- У сільській місцевості учителі-предметники втричі частіше викладають 3 і більше предметів.
- НМТ-2023 демонструють розрив у результатах випускників сільських і міських ЗЗСО: у 6 балів з української мови і літератури, у 3 бали з історії України, а також у 8 балів з математики. Суттєвий розрив є і в результатах щодо частки тих, хто не подолав поріг НМТ
- Кухарі та водії є найбільш популярними професіями, за якими здійснюється регіональне замовлення у П(ПТ)О.
- Ще одним викликом є підвищення престижу робітничих професій. Станом на сьогодні тільки 35% учнів (у країнах ЄС цей показник становить 50-70%) після закінчення 9 класу обирають продовження навчання у закладах професійно-технічної або фахової передвищої освіти. Проте запит на спеціалістів з огляду на потребу у відновленні країни зростає, і відповідно державі важливо готувати більшу кількість фахівців робітничих професій.
Наступний етап розробки Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти розпочнеться з громадських обговорень у регіонах України.
Що маємо на сьогодні:
В Україні посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив:
- у читанні майже 5 років навчання;
- у математиці — більше ніж 4,5 року навчання;
- у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.
Наразі у старших класах учні відчувають перевантаження через велику кількість годин навчання та предметів. Проте, це не сприяє підвищенню якості освіти, часто батьки все одно змушені наймати репетиторів, аби їх діти могли успішно скласти ЗНО (НМТ) та вступити у вищі навчальні заклади.
Учні практично не мають впливу на те, що вивчати, а школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями і не тільки.
Як буде після впровадження реформи:
- Учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення — і так готуватися до опанування професії ще в школі.
- Профорієнтація почнеться у базовій школі, в тому числі завдяки ефективній мережі академічних ліцеїв, а тому вибір буде серед різноманіття профілів, а не формальний підхід.
- У межах реформи буде створено окремі від початкової (та часто базової освіти) академічні ліцеї з великою кількістю учнів.
- Завдяки оновленню матеріальної бази, підвищенню кваліфікації та перепідготовки вчителів, розробленню нових навчальних програм і матеріалів, запровадженню проєктного навчання освіта даватиме потрібні навички для життя, що стрімко змінюється.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)